Опубликовано Friday 20 March 2009
« Як стати справжньою Шахерезадой | Про казки »
А найбільшу увагу привертає фонтан в центрі Багдада - розумна і хоробра служниця Алі-Баби Марджана заливає горщики, в яких сховалися розбійники. Правда, не киплячим маслом, а звичайною водою.
Для того, щоб знайти місця, пов′язані з казками “Тисячі і однієї ночі”, хотів було придбати карту Багдада. Але виявилось, схему міста не купити. Вона давно не видавалася і до того ж вважається “предметом подвійного призначення” - нібито може служити “керівництвом” для потенційного супротивника Іраку.
20-річній давності схему є шанс знайти лише на імпровізованих журнальних базарчиках на узбіччях дорогий - там, де як “новинки” пропонуються, зокрема, західні тижневики мод 70-х, в кращому разі 80-х років. Але і по такій карті навряд чи визначиш, де і які визначні пам’ятки.
Пам’ятаєте, як починається розповідь про першу подорож Синдбада-мореплавця? “Давним-давно жив в місті Багдаді купець, якого звали Синдбад”. Цікаво, а де він жив? Де був його будинок? У першоджерелі - в “Тисячі і одній ночі” (у перекладі з арабського М.Салье) - не вказано, на якій вулиці він жив. А ось в подальших перекладеннях цих казок мовиться: “…
Сонце вже низько стояло над куполами і мінаретами Багдада, коли Синдбад повернувся в свій великий будинок на Зеленій вулиці”. Виявляється, вулиця Зелена до цих пір є. Вона в центрі, недалеко від набережної річки Тігр. Правда, зелени там майже немає. А удома дійсно старовинні. Перекладач Керім, що супроводжував мене, показав на одну з будівель: можливо, саме в такому будинку жив Синдбад.
Я поглянув на балкон будинку, за яким була видна величезна кімната, і представив: на дахи Багдада опускається синій зоряний вечір, а Синдбад, захопившись, все розповідає про свої морські подорожі, про людей, що літають, про однооких велетнів, про долину алмазів, про гігантського птаха Рухх. І лише до півночі гості піднімаються з килима і прощаються з господарем…
Tags: баба, багдад, будинок, казка, ніч, слово, тисяча