Шехиризада
Арабський кошмар Роберта Ірвінга

Опубликовано Sunday 29 March 2009


« У краю Шахерезади і вічного літа - Здоровї   |   Єгипетське коріння »

Після смерті її тіло було віддане на поживу собакам. Думаю, що наступною претенденткою на роль сильної жінки слід рахувати Роксолану, а це вже Туреччина, XVI століття…. За винятком «Ночей» і інших творів народного жанру, традиційна арабська література налічує не так вже багато жіночих персонажів.
У «Ночах» нерідко зустрічаються розпусні жінки, але, здається, тут в набагато меншому ступені засуджується жіноча невірність, чим віддається дань жіночої хитрості. Величезна кількість цих історій оповідає про людську виверткість. Інший поширений тип - воячка - амазонка.
Я думаю, цей образ був створений для задоволення чоловічої фантазії і тому не може розглядатися як попередник соврменного фемінізму.

А.Г.: А як щодо Шахразади XXI століття?

Роберт Ірвін: Якби мене попросили привести приклад сучасної Шахразади, я б запропонував кандидатуру А.С.Биатт, відзначивши її новелу «Джин в очах у солов′я» («The Djinn in the Nightingale’s Eye»), що вийшла в 1994 році. Ця книга - образей хорошої літератури, але в ній також можна знайти немало цікавого у зв′язку з фемінізмом і мистецтвом розповіді.
Керуючись тим же принципом, я б номінував романи Анжели, що вже пішла від нас, Картер.

А.Г.: Західного читача більше інтригує тема гарему. Чи цікава вона вам?

Роберт Ірвін: До теми гарему і жінок, що правили в нім, я звертаюся в романі «Молитовні подушки плоті» («Prayer Cushions of the Flesh»). Мене надихнула прогулянка по стамбульському гарему Топкапі - знаходячись там, я раптом ясно уявив, як живуть замкнуті в гаремі наложниці. Роман вийшов химерно-ігровим, я його написав в жанрі чорної пародії.


Tags: , , , , , ,

Загальне


Схожі записи

@ 09:15
Категория: Загальне